Стихи о любви

Стихотворения о любви классиков и современных поэтов

Стихи о любви по рубрикам

Хочу любви  Сила любви  Любовь всей жизни  Люблю тебя  Восхищение  Потерянная любовь  Расставание  Любовь - зараза  Сущность любви  Разные мысли  Безответная любовь  Страсть  Интрижки  Разлука  Гордость  Измена  Страдания  Мечты  Схожу с ума  Встреча  Жди меня  Одиночество  Расчёт  Диалог  Колыбельная  Воспоминания  Раскаяние  Нелюбовь  Вне рубрик

Популярные поэты

Ахматова Цветаева Набоков Асадов Пушкин Блок Есенин Друнина Тушнова Рождественский

Популярные стихи о любви

Жди меня, и я вернусь
Я помню, любимая, помню
История про Кошку и ее Человека
Любимому.
Я могу тебя очень ждать,
Ведьмы умеют плакать
Не встречайтесь с первою любовью,...
Мне нравится, что вы больны не мной
Ты меня не любишь, не жалеешь
БАЛЛАДА О ПРОКУРЕННОМ ВАГОНЕ
Я помню чудное мгновенье...
Слово о любви
Обидная любовь
Ты далеко сегодня от меня
А ты думал - я тоже такая...
Я запомню тебя, чтоб найти через сотн...
Ты - рядом, и все прекрасно
Улыбаюсь, а сердце плачет

Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Я вас любил: любовь еще, быть может
Ну, целуй меня, целуй
Отдать тебе любовь?
ПРОСТО
Междугородний разговор
Скажешь мне "да"?
Сатана
Сжала руки под тёмной вуалью...
Ты для меня так много значишь
Вчера еще ...
Я тебя никому не отдам.
Очима ти сказав мені люблю
Я не могу без тебя жить!
Мне большего не надо...
Про Город и его Кошку
К*
Два сердца
прощание
Бьешь по стеклу обнаженной рукой...
Простишь ли мне ревнивые мечты...
Любовь - она бывает разной
Пускай ты выпита другим
Я ведь писал те строки не о вас
Одна
Сказка о Снежной Королеве

Полный список стихотворений

Фет Афанасий

Я пришел к тебе с приветом...

Я пришел к тебе с приветом,
Рассказать, что солнце встало,
Что оно горячим светом
По листам затрепетало;

Рассказать, что лес проснулся,
Весь проснулся, веткой каждой,
Каждой птицей встрепенулся
И весенней полон жаждой;

Рассказать, что с той же страстью,
Как вчера, пришел я снова,
Что душа все так же счастью
И тебе служить готова;

Рассказать, что отовсюду
На меня весельем веет,
Что не знаю сам, что буду
Петь - но только песня зреет.

Cтихи о любви Афанасия Фета | опубликовано: 25 марта 2006


Посмотреть и купить книги (всего книг - 65)


Комментариев: 149

45. я | 16 июля 2011 - 19:52
Фет, - красава))))

44. Туранчокс | 19 июня 2011 - 07:45
вот что чувствует влюбленный человек!!!! а хохол понравился и сюда влизло со своим нацизмом, вот же потц!!!)))

43. Натали | 14 июня 2011 - 12:26
smileдействительно,слова :"...пришёл с приветом" можно понять по-разномуsmile хорошее стихотворениеsmile

42. Михалыч | 23 мая 2011 - 20:14
нас нужны вообше эти стихи !!!!
говно редкое !!!
P S просто задали выучить в школе

41. КатькО | 19 мая 2011 - 18:05
Рассказать, что отовсюду
На меня весельем веет...

По моему это самая весёлая строчка, с какимто подсмыслом*
smile

40. strannik | 19 мая 2011 - 10:18
1 стишок классный !!

39. юрій кобзенко | 13 апреля 2011 - 17:13
КАЦАП, ХАХОЛ & ОСЕЛЕДЕЦЬ.
Завдяки масовому руськоязичному каліцтву, та постійному зверненню до «язика вєлікого і могучєго єврея Пушкіна», навіть ми, українці, - не знаємо справжнього значення слів: «ха-хол» та «оселедець-чуб». Пошуки істини, привели мене до мови єврея Мойсея, котрою викладене Святе Письмо. Виявилося, що корені дієслів цієї мови, досить влучно тлумачать слова, котрі вживаємо не замислюючись. Все те викладене в словнику «Матір мов». Бажаючим надішлю ел. версію [email protected]
Відкриття тут немає бо в Бутті, 11:1, записано: «Була вся Земля, - мова одна…» Щоправда тоді не було й голосних, та ще ми відмовилися від «алф» (замінимо на « \ » ) і «айн» (замінимо на « / »).

ХАХОЛ, у ВТСУМ «розм. – зневажлива назва українців». А чом же не додали: «…представниками Першої Біди Росії»? Командування з Москви - не дозволило? Так гроші ж за посади тут отримуєте. Чи сусіди більше платять? Почитайте словник М. Дрора, там легко втямити, що це - ім’я від івр. ХоЛ Фенікс. Га-ХоЛ, Г=Х. Див. хол.
Коли семіти тебе називають птахом, чи іншим чимось, то додають артикль. У арабів це „Аль”, у Євреїв „Га”. Наприклад: джабар, - Аль-джабр (алгебра від цього прізвища). Леві, - Галеві (автор „хазарської переписки”) і те ж Хол (Фенікс), - Гахол. Щоправда російська мова не «озирається» на мову Святого Письма (там взірець грека й латина) от і видає свою плутанину, не маючи літери «Г», Ґалеві - халеві, або Ґахол - хахол.
Тож запитання, чому там „га”, а ми говоримо „ха”, хай не збиває вас із пантелику, ми ж бо (руськоязичні каліки) й досі спілкуємось оглядаючись на Москву. А там говорять Аллах, замість Аллаг, хокей, замість гокей. Ну нема у них такої букви, як у якомусь там нарєчії. Навіть комп’ютер поправляє мене: не «Г», а «Ґ».
Наявність чорнозему може свідчити про те, що дуже довго ця земля горіла і відроджувалась із попелу. А звідки ще чорний колір? Ще слово „хахол” може означати й відродження Ізраїлю. Адже саме завдяки представнику України в ООН усеж проголосували за надання території, підмандатної Великій Британії, котру в Йорданії й досі називають лише Фаластин, статусу єврейської держави.
Також веде до вірного тлумачення слів „Київ” та „русь” Перше слово, - кий вісь, центр, а друге - русь, головний.
Далі візьмемо слово „січ”, це ж – перетин, центр, а Хортиця, івр. Га\оР ТеЦе, Світло (святість) та - буде виходити, вийде, вийди.
Ха-хол (вірно га-хол) івр. птиця Фенікс, у нас Жарптах, котра згорівши, відроджується з найдрібнішої часточки попелу. Див. «Енеїда», попіл.
Те що нам розказують, начебто слово «хохол» - це від Чуба козацького, на мою думку палке бажання, - спрямувати в інший бік, що комусь, - дуже вигідно. Подалі від сакрального змісту слова, від істини. Див. чуб. У Фенікса-Жар-птаха теж на голові маємо пір’ячко. От тільки «хол» з артиклем „Га” (що в Росії вимовляється як „Ха”), - це назва птаха. Ви ж не називаєте бакенбард, ніготь, вухо, кучері, чи очіпок чоловіком, або жінкою. У «Велесовій Книзі» д.8 згадується Птиця-Мати. Теж ха-хол? С. Рудницький також розмірковує, що з нашого народу можуть колись піти паростки нових народів. Та якби він не одцурався свого єврейства, а вивчав іврит і Тору, - то зустрів би там Божу вказівку Аврамові, що від нього буде багацько усіляких народів. Та ряснота має вираз у Торі - „ве-хахол”.
Нам перекладають це як „пісок”. Але й жменя піску це –сила-силенна і, знов таки ж Фенікс-птах.
Якось жіночка, що мала філологічну освіту намагалась мене переконати, що те слово монгольсько-татарське кахол синій. Так і в івр. кХаХоЛ синій. Мабуть таки і з татаро-монголами радився Мойсей стосовно мовної політики… Бо нам таки перекладають, сказане Авраму про його нащадків «ве-хахол» - «як- пісок». Щоправда і в цьому щось є, бо пісок жовтого кольору, а наш прапор жовто-синій. Так може і птаха Фенікс, - має спільне з нашим билинним птахом Алконостом? Мої пошуки в орнітології привели до Голубої рибалочки (рос. зимородок) – теж синього кольору пір’я на крилах і жовтий тулуб.
Та все ж, слова «просвітянки» мають якусь рацію в тому сенсі, що слово «синій» має подібний корінь в івр. СНе ненависть. Для комонників Батия – гори не радість. Йому миліше жовтий колір пожухлої трави на рівнині. Приклад тому розповідь про «Захара Беркута».
Але івр. слова кахоль, синій і тхелет голубий – усе ж мають спільний з ха-хол корінь ХЛ. Усе в цім житті переплетено…

ОСЕЛЕДЕЦЬ, чуб козацький. В івр. \оЦЛ наділяти, натхненний, \ЦЛа аристократ, лицар, Ц=С, /З сила, могутність, З=С, \Л Бог, ДТ віра, релігія, Закон, СЛТ відбір, \Т ознака, знак, Т=Ц. Добірний, відбірний, шляхетний, - ознака обраності (рос. опричник, в івр. ПРЦ, Ц=Ч, відламувати) потім це назвуть «гвардія». Поляки звали бидлом, івр. БДЛ відділяти, відбирати, як і святий народ. Це й було першопричиною ненависті царя до ознаки козака і він вимагав зрізати й вуса, й чуба-оселедця, символів Божої ласки. Має бути один лише, хто наближений до Бога, - цар, а не купа ка-царів, ка-сарів, козар, хозар. Адже і європейське „король” івр. КоР\ звати, \еЛь Бог. КоР\-\еЛь, Посада така. А тут можливе й івр. /оСе створювати, перебувати, \еЛ Бог, ДТ закон. Під Божим захистом? Та й при першому складі у слові «оселедець» КоСе покривати, схов, («к» могло й «випадати»), - маємо ще й тлумачення Матінки Покрови, котру так шанували козаки, та й «козак» при івр. ЗГ зчепити, зійтися, ЗЎ/аГ жах, /Г = К, або ЗК\ праведний, достойний, - вже розглядається під іншим кутом.
Не зразу ставали до лав козацьких, треба було пройти добрячу науку. „Гарматне м’ясо” не в пошані поміж лицарів. М. Лоян в «Таромських зошитах» теж вказує на те, що окремо селилися на Січі ті, кого ще не прийнято до лав козацтва. Не проганяли таких тому, що у будь-якому війську є не лише бойові підрозділи, а й допоміжні. Щоправда на всіляких ювілеях потім у тієї обслуги виявляється купа орденів, та усіляких мирських благ… А як розповідають про своє героїчне минуле!!!
Порівняння з рибою оселедцем, - так це ж сіль, пролитий піт науки? Тільки той, хто пройшов відбір мали право на оселедця. В сем. СЛТ відбір, досконалість, влада. Гвардія, що в івр. ГВР сила, могутність. Пор. СуЛТан.
Ті „султани-оселедці” стрічаємо у багатьох обраних: легіонери (навіть у Мусоліні бачимо те на шапці) й спартанці, уйгури й скіфи, гусари та й на козацьких шапках було знамено з полотна - башлик. Потім у кубанських козаків зникає. Чому? Втратили себе й Україну?
А може це антена зв’язку з Богом, Всесвітом? Хоч слово антен – вуса. Чуб же промінь космічного зв’язку. Ще князь Святослав носив його в наших краях, а може й раніше носили. Мойсею приписують роги. Насправді ж то промені. Волосся дає електрику, коливання, випромінювання. Мойсей теж мав право, дане Богом, вирішувати, - кому жити, а кому…
У євреїв хасидів вочевидь таку роль відіграють пейси. Довге волосся на скронях, а голова стрижена. Може то промені? Що це? Протистояння жидів-1 (нащадки Гада івр. геді, арб. жиді)-хозар-козаків, та жидів-2-ашкеназів (жид перефранцужене ягуд, у рос. іудей, в арб. йагуді, в Біблії Іуда, Юда)? Див. також арій, Січ, Хортиця, чура.

КАЦАП. Змалку чув про себе (бо наш тато так і не позбулися російського акценту), потім, в Росії, хохол, а після написання книги, почув у рідному Дніпропетровську, - «Быча-ара!» та «жидомасон». Що не кажіть, а у нас: «Ксенофобии, нет!»
Кого не спитай у нас, посилаються на ц.сл. аки як та цап. Тобто, через наявність бороди, як-цап. Хоч може бути, що це від натяку на Біблійне значення слова байстря, котре називали ще козенятком, рос. козлёнок. Це ще раз нас посилає до Гада сина Якова, адже в івр. ГДі, а в арб. ЖіДі козеня. Є й івр. Ка той що, СаР повелитель. Прочитайте ка-сар лат. ka-cap і матимете кацап. Звичайно ж закинуть, що там С=К, а не С=Ц. Та усе ж порівняйте вимови слів кесар, цезар, цісар, чезаре, кайзер, цар, Сезар.
Я дійшов висновку, що це, - хазари, як варіанти, козари, касари, хозари. Навіть сучасний іврит їх називає кузарі. У=О. Забуваємо, що це нащадки Гада? Чи навмисно? Прикладів і причин цьому багато. Див. аз, казаки, байстрюки Добрині.



Ў

38. ArTeS :O | 28 марта 2011 - 17:17
smile стих просто кул ! grinsmile

<< 1 2 3 ... 13 14 15 ... 17 18 19 >>

Добавить комментарий

Ваше имя:
Ваш E-mail:
Оценка:

smile sad wub blush love-over grin cool cry 

Cтихи, размещённые на сайте, принадлежат их авторам. При использовании стихов обязательно указывайте автора. Будем очень признательны, если расскажите о сайте "Стихи о любви" своим друзьям и знакомым, а также если разместите гиперссылку на сайт у себя в блоге или на сайте. Спасибо, что читаете стихи здесь:)

  ©Стихи о любви - 2024  [email protected]  RSS
Мы в соцсетях: